В ДПА України

Податкове роз'яснення щодо застосування підпункту 5.3.5 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" платниками податку на прибуток - споживачами електричної енергії. (Наказ ДПА від 12.07.02 №330)

1. Податковий облік фінансових санкцій у випадку споживання платниками податку на прибуток електричної енергії понад договірну величину.
Відповідно до ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживачі (крім населення) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам п'ятикратну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.
У випадку перевищення договірної величини потужності споживачі (крім населення) сплачують енергопостачальникам п'ятикратну вартість різниці між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду, та договірною величиною потужності.
Статтею 27 вищезазначеного Закону встановлено, що споживання електроенергії понад договірні величини відноситься до правопорушень в електроенергетиці.
Отже, суми, що додатково та в обов'язковому порядку сплачуються споживачами електричної енергії (крім населення) на користь енергопостачальників відповідно до статті 26 Закону України "Про електроенергетику" за споживання електроенергії понад договірні величини, відносяться до категорії штрафних санкцій.
Відповідно до підпункту 5.3.5 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон) не включаються до складу валових витрат витрати на сплату штрафів та/або неустойки чи пені за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду, арбітражного або третейського суду.
Враховуючи вищенаведене, суми вищезазначених штрафів, що сплачуються на користь енергопостачальника у зв'язку із правопорушеннями в електроенергетиці, не включаються до складу валових витрат споживача електричної енергії.
2. Податковий облік фінансових санкцій у вигляді плати для компенсації втрат від перетоків реактивної електроенергії.
Відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику" споживачі, які купують електричну енергію у енергопостачальників, що здійснюють підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, вносять плату за поставлену їм електричну енергію виключно на розподільчий рахунок енергопостачальника в уповноваженому банку.
У той же час, пунктом 8.2 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.96 N 28 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.08.96 N 417/1442 (із змінами), визначено, що плата за перетоки реактивної електричної енергії, за передачу (транспортування) електричної енергії, плата за надання споживачу додаткових послуг, а також нараховані суми санкцій до споживача за порушення умов договору зараховуються на поточний рахунок електропостачальної організації, що здійснює підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, або електропередавальної організації, що здійснює підприємницьку діяльність з передачі електричної енергії місцевими (локальними) мережами відповідно до умов укладеного договору.
Отже, зарахування енергоспоживачами плати за перетоки реактивної електричної енергії на поточний рахунок електропостачальної організації замість розподільчого рахунку пов'язано з тим, що зазначена плата не відноситься до плати за поставлену споживачам електричну енергію.
За ствердженням Національної комісії регулювання електроенергетики України, викладеним у листі від 18.12.2001 № 05-31-11/137, - споживачі не купують реактивну електроенергію, оплата за перетоки реактивної електричної енергії є санкцією за недотримання споживачем умов договору щодо якості електроенергії та її параметрів
Аналогічна позиція викладена у постанові судової колегії Вищого арбітражного суду від 09.02.2001 № 04-1/9-15/33. У вказаній постанові зазначається, що реактивна електроенергія не є товаром і плата за неї є компенсацією за понесені збитки.
Разом з тим, за визначенням, наданим у пункті 5.1 статті 5 Закону, валові витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Враховуючи вищенаведене, оскільки реактивна електроенергія не є товаром (роботою, послугою), а плата за перетоки реактивної електричної енергії вважається санкцією до споживача активної електроенергії за недотримання умов договору і не має ніякого відношення до компенсації вартості придбаних ним товарів (активної електричної енергії), така плата, виходячи з положень пункту 5.1 та підпункту 5.3.5 п. 5.3 статті 5 Закону, не включається до валових витрат споживача електричної енергії.
В.Сичевський,
начальник Головного управління оподаткування юридичних осіб

  • Какой бы Виктор не одержал выборную викторию, ему придется управлять страной с осторожностью, полагаясь на согласованное мнение противоположных сторон[...]
  • Конечно, капитальным ремонтом такого уровня должно было бы заниматься государство, но сегодня рассчитывать на это нельзя, если мы не хотим вообще оказаться без крыши над головой. В последние несколько лет на эти цели государством не выделялось ни копейки[...]